Facebook
Опубліковано: 18. 08. 2022
Останній рік в Україні ознаменувався масштабними змінами у законодавстві. Найбільше нововведень спостерігається у податковій сфері, а також у галузі корпоративного права. У цій статті ми розповімо вам про найгучніші події 2022 року, які викликали підвищений інтерес у підприємців через їхній значний вплив на майбутнє.
“Дія Сіті” та зростання успішності української IT-сфери
У липні 2021 року було ухвалено Закон “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”.
Як він може вплинути на національну IT-індустрію?
Насамперед він створює основні компоненти англійського права щодо формування наступних інвестиційних пропозицій:
- конвертацію боргового зобов’язання на частку статутного капіталу організації;
- гарантію та відшкодування, що інакше зветься warranties & indemnities;
- зобов’язання за опціоном та ін.
Також Закон розкриває поняття GIG-договору, який фактично є:
- новим способом співробітництва з представниками IT-сфери, що вдало поєднує переваги фрилансу та соціального пакета;
- важливим ресурсом, що гарантує охорону інтелектуальної власності.
Вимоги до учасника бізнесу, який бажає стати резидентом “Дія Сіті”:
- бути внесеним до Реєстру Дія Сіті;
- юридичні особи повинні працювати відповідно до IT КВЕДів (група 62.0 за КВЕД-2010);
- середньомісячний дохід співробітників в області GIG має бути не меншим за суму, еквівалентну €1200;
- організація має складатись щонайменше з 9 найманих працівників;
- має бути хоча б 90 % прибутку, пов’язаного з IT-напрямом.
Що може змінитися в IT-індустрії у 2022 році?
Поряд із переліченими вище змінами було прийнято законопроєкт № 5376, який вводить в дію правила оподаткування резидентів “Дія Сіті”. Він містить схему, завдяки якій в Україні може бути створено один із найкращих IT-хабів на теренах Східної та Центральної Європи.
Марафон для дійсних бенефіціарних власників
Хід операції
У липні 2021 року почав діяти Наказ МФУ № 163 “Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності”. У зв’язку з цим у підприємців виникла необхідність подання у тримісячний термін документації, що посвідчує відомості про останніх бенефіціарних власників їхніх організацій. Як і очікувалося, майже всі учасники почали подавати звітність наприкінці терміну, через що в останній тиждень стали важкодоступними навіть приватні нотаріуси.
Підприємці бажали відстрочки, і держава пішла їм назустріч!
Виходячи з чисельності юридичних суб’єктів, що діють в Україні, не викликало сумнівів те, що вони не встигнуть подати необхідні дані. У зв’язку з цим 08.10.2021 р. Верховна Рада України ухвалила Закон № 1805-ІХ, який продовжив кампанію з приймання документів про бенефіціарів ще на дев’ять місяців, тобто до 11.07.2022 року. Однак, попри це, підприємцям краще поквапитися, щоб не створити новий ажіотаж.
Чи достатньо лише одного підтвердження?
Недостатньо, оскільки відомості про бенефіціарів потребують щорічного обґрунтування. Кожна організація повинна надсилати нове підтвердження у різний час, а саме, протягом 14 днів, починаючи з дати державної реєстрації.
Податкова амністія та необхідність декларування власних активів
15 червня 2021 року було прийнято Закон України №1539-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплатити одноразового збору до бюджету”. Завдяки йому стала можливою легітимація власності та активів, куплених, зокрема, за допомогою тіньового виторгу.
Термін подання декларації, величина внесків та санкції за невиконання
У період з 01.09.2021 до 01.09.2022 року українці можуть подати одноразову декларацію щодо прибутків, які не були охоплені податками, та внести при цьому суму, що становить 5 % для українських активів або 9 % для закордонних. Причому джерело такого доходу показувати не треба. Таким чином українські підприємці можуть не боятися стягнень за порушення податкового та валютного законодавства щодо коштів, згаданих в одноразовій декларації.
Що не підлягає декларуванню?
До декларації можна не вносити:
- фінансові кошти, розмір яких не перевищує 400 тис. грн;
- квартири не більш 120 м2, житлові будинки, площа яких не перевищує 240 м2, а також нежитлові об’єкти до 60 м2;
- ділянки землі, величина яких не більша за норму безоплатної приватизації.
Платник сам обирає, чи використовувати йому податкову амністію. Щоб він не вирішив, його остаточний вибір може мати як позитивні, так і негативні результати.
Доступ ревізорів до проведення податкових перевірок: думка Суду
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, висловила принципи, висвітлені Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 року, та визначила усі невиїзні податкові перевірки як такі, що не відповідають нормам законодавства. Її основна теза: «…Неправомірність діяльності органів контролю у разі доручення та проведення ревізії не може бути опротестована окремим позовом, але може бути основою для позову про визнання неправомірними ухвал чи наказів, прийнятих за результатами подібної перевірки. Підставою для анулювання подібних рішень можуть бути не будь-які порушення, що мали місце при призначенні та проведенні ревізії, а лише ті, які вплинули на висновок органу контролю за підсумками перевірки, а також на правомірність і легітимність рішення, прийнятого на підставі такої перевірки”.
Про “ресурсний” законопроєкт № 5600
Законопроєкт № 5600 про внесення змін до Податкового кодексу України, який найчастіше називають “ресурсним”, діє з 01.01.2022 року.
Які нововведення законодавство готує для підприємців?
Найменші податкові зобов’язання (МПЗ) із земельних ділянок:
- цей податок сплачується власниками або користувачами земель сільськогосподарського призначення, крім тих, що зазначені у Законі;
- величина МПЗ становить 5 % від нормативної фінансової оцінки ділянки, виходячи із тривалості користування нею протягом звітного року. Однак є деякі нюанси. Для ФОП, які є на єдиному податку 4-ї групи, що діють як фермерське господарство, ставка дорівнює лише 2,5 %;
- на підставі перехідного періоду у 2022 та 2023 роках величина мінімального податкового зобов’язання обчислюватиметься з урахуванням ставки у 4 %;
- у 2022 році ще є шанс приготуватися, оскільки перше нарахування цього зобов’язання очікується лише 2023 року за попередній рік.
Зміни торкнуться ставок ПДФО під час реалізації нерухомості
Зміни у ставках означають їх збільшення:
- до 5 % – при реалізації другого житлового об’єкта нерухомості чи першого нежитлового об’єкта нерухомості протягом року;
- до 18 % – під час продажу як мінімум третього об’єкта житлової нерухомості або як мінімум другого об’єкта нежитлового фонду за рік.
Обмеження на виїзд за межі України керівника компанії, яка має боргові зобов’язання щодо сплати податків, а також інші зміни у законодавстві
ЯКІ ЩЕ СЮРПРИЗИ ЧЕКАТИ ПІДПРИЄМЦЯМ У НАСТУПНОМУ РОЦІ?
Нові норми КІК
На початку 2022 року набули чинності норми Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 р., які регламентують діяльність контрольованих іноземних компаній (КІК), що мають на меті зробити максимально прозорими джерела походження фінансів компанії за допомогою їх документального обґрунтування. Реформи торкаються резидентів України, які володіють компаніями за кордоном. До них відносяться й ті, хто є такими власниками після підписання трастової угоди. За дотримання деяких правил вони можуть уникнути оподаткування, але не подання звітів.
За минулий період майже у два роки власники закордонних корпорацій здебільшого вже створили власні способи, а дехто приступив до їхньої реалізації. Іншим варто терміново робити вибір: закрити чи реструктуризувати свою організацію, змінити податкову резидентність власника іноземної фірми або не робити жодних дій. Будь-який із цих варіантів характеризується своїми плюсами та мінусами, тому варто відповідально поставитися до подібного вибору.
Зростання ефективності корпоративного управління АТ
На кінець 2019 року Верховна Рада України зареєструвала проєкт Закону № 2493 “Про акціонерні товариства”. Законопроєкт запускає:
- правила та схеми здійснення загальних зборів АТ із застосуванням засобів електронного обліку голосів;
- однорангову систему формування ради директорів АТ;
- механізм притягнення до відповідальності посадових осіб та інші нововведення.
Зараз ми чекаємо на друге читання даного законопроєкту та можна сподіватися на його якнайшвидше ухвалення, оскільки рекомендовані у ньому зміни дають можливість суттєво підвищити ефективність корпоративного управління в акціонерних товариствах, не відстаючи при цьому від сучасних тенденцій.
