Роками бізнес чекав скасування обов’язкових актів виконаних робіт — паперу, який забирав час і гроші, але не рятував у суді. І це нарешті сталося: Верховна Рада ухвалила закон, який робить акти необов’язковими. Розбираємо, у чому була проблема, скільки вона коштувала економіці й що змінюється для бізнесу.
Закон №14023 скасував обов’язковість актів виконаних робіт — він опублікований 17 березня 2026 року і діє з 1 квітня 2026 року. Тепер сторони можуть за домовленістю не складати акт, а фіксувати надання послуг рахунком, підписаним виконавцем: він визнається первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку. Для державних підприємств акти залишаються обов’язковими.
У чому була проблема з актами
Акт виконаних робіт підтверджує факт надання послуг і відсутність претензій замовника. На папері це логічно, але на практиці головний недолік такий: акт не є документом, на який може спертися суд. Суди не беруть двосторонньо підписані акти до уваги як докази взаємного виконання договорів. Тобто в єдиній ситуації, де акт міг би стати в нагоді, він не має належної ваги.
Другий бік проблеми — невідповідність світовим стандартам. Коли український підприємець працює із зарубіжним клієнтом, той має підписати документ, якого в його реальності не існує. Це подовжує процес і віддаляє Україну від євроінтеграції.
Скільки це коштувало економіці
За дослідженням CASE Україна, обіг актів забирав відчутні ресурси бізнесу:
Що змінює закон №14023
- складання акта виконаних робіт більше не обов’язкове — сторони вирішують це за домовленістю;
- факт надання послуг можна фіксувати рахунком, підписаним виконавцем, — він визнається первинним документом;
- для державних підприємств акти залишаються обов’язковими;
- якщо галузь чи специфіка співпраці цього потребує (наприклад, будівництво), акти можна й далі використовувати за бажанням сторін.
Оновлюєте договори під нові правила?
Приведемо ваші договори у відповідність до закону №14023 та захистимо інтереси компанії у відносинах з контрагентами.