Facebook
Опубліковано: 10. 01. 2023
Cпецифіка договору довічного утримання
Кожна людина хоче у похилому віці ні в чому собі не відмовляти, або хоча б не перейматися за свій матеріальний стан та мати все необхідне для життя.
Одним з таких інструментів може бути договір довічного утримання.
Умовно кажучи, ви передаєте у власність нажиту роками нерухомість певній особі, а вона взамін доглядає та забезпечує вас всім необхідним у цьому житті.
Однак не все так просто, тому пропоную розглянути цей договір і його умови трохи детальніше. Адже ризики несе як відчужувач (сторона, що передає майно), так і набувач.
Що ж, почнемо з загальних положень.
Як і більшість договорів між фізичними особами, договір довічного утримання регулюється Цивільним кодексом України. Зокрема, цей нормативний акт визначає договір довічного утримання догляду як договір за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Тобто як ми бачимо список речей, які можна обіцяти за догляд досить великий.
Укладається такий договір обов’язково у письмовій формі та посвідчується нотаріусом, а недотримання цього правила може потягнути за собою його недійсність. Тож, першою порадою буде для обох сторін – укладайте договорі довічного утримання з використанням послуг нотаріуса і ніяк по іншому.
Тепер перейдемо до умов цього договору
Завжди передбачайте всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
У випадку коли ви забули вказати зазначену вище інформацію в деталях, або ж виникла нагальна потреба в чомусь непередбаченому (матеріальному забезпеченні) спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Однак, виходячи з практики, я рекомендую все ж витратити час та все проговорити і визначити до самих дрібних подробиць, це спростить життя обом сторонам.
Не варто також забувати, що набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду).
При цьому законодавець, керуючись засадами справедливості та розумності, передбачив, що у випадку якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
Обов’язковим пунктом є встановлення розміру щомісячного забезпечення відчужувача. Воно звісно підлягає індексації, але не варто забувати вказати про це безпосередньо у договорі.
Часто виникає питання чи можна в такому договорі передати обов’язки набувача і тут відповісти однозначно важко.
З одного боку Цивільний кодекс України передбачає таку можливість у разі неможливості виконання обов’язків набувачем, але на то потрібні доссить істотні підстави, з іншого боку відчужувач може не надати на це згоди і тоді все передається на волю суду. В цьому випадку суд повинен зібрати до купи тривалість виконання договору та інші обставини які можуть мати істотне значення (наприклад суму, яку набувач уже витратив на утримання відчужувача). Тому все ж таки, умову про наявність або відсутність такої можливості варто прописати в договорі.
Також законодавством передбачена можливість заміни речі, що була передана за таким договором на іншу.
В такому випадку є два варіанти щодо зміни обсягу обов’язків набувача:
– зменшення кількості обов’язків;
– обсяг обов’язків залишається незмінним.
Інших варіантів законодавство не передбачає.
Не менш важливим є і питання смерті набувача. Що ж робити у такому випадку та яка доля майна?
Тут все досить просто та зрозуміло. Спрацьовує як загальне правило спадкування, так і спеціальні норми.
Обов’язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Тобто якщо ви прийняли у спадок майно, то будьте ласкаві успадкувати і обов’язки. Якщо ж ні, то майно повертається відчужувачу, а договір припиняється.
Як же розірвати договір довічного утримання та які наслідки чекають на сторони?
Відповідно до норм цивільного кодексу України, а саме ст. 755 договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду.
Ініціативу в цьому випадку може проявити як відчужувач, так і набувач.
Відчужувач може просити розірвати договір довічного утримання у випадку коли набувачем просто не виконуються свої зобов’язання. Однак тут потрібно збирати докази та ґрунтовно все доводити.
У цьму випадку обіцяне майно повинно бути передане відчужувачу, а витрати набувача на забезпечення відчужувача йому не повертаютсья.
Набувач також може просити про розірвання договору довічного утримання.
Тут наслідки можуть бути різними і залежати від підстав розірвання.
У випадку коли розірвання договору пов’язане з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, то суд, виходячи з вже зазначених засад справедливості та розумності та інших важливих обставин, може залишити за набувачем право власності на частину майна.
Дуже рекомендуємо крім нотаріуса (його участь є обов’язковою в будь-якому випадку) залучати до процесу укладення договору довічного утримання ще й стороннього юриста, який зможе підшліфувати всі його шаблонні кути. Це допоможе зберегти в майбутньому багато нервів, грошей та вашого дорогоцінного часу.
