Кожна компанія в Україні зобов’язана розкривати своїх кінцевих бенефіціарних власників і підтримувати ці дані актуальними. Розбираємо, хто вважається бенефіціаром, у які строки подавати інформацію та структуру власності й чим загрожує прострочення.
Кінцевий бенефіціарний власник (КБВ) — це фізособа з прямим чи опосередкованим впливом на компанію в розмірі 25% і більше. Компанії зобов’язані подавати державному реєстратору відомості про КБВ і структуру власності та регулярно їх оновлювати. За невнесення або несвоєчасне внесення інформації керівнику загрожує штраф 17 000–51 000 грн (ч. 6 ст. 166-11 КУпАП).
Хто такий кінцевий бенефіціар
Кінцевий бенефіціарний власник — це людина, яка має прямий чи опосередкований вплив на юридичну особу в розмірі 25% або більше. З прямим впливом усе просто, а от опосередкований потрібно порахувати — на скільки й через кого особа може впливати на компанію. Ці підрахунки бувають нетривіальними, особливо за складної структури власності.
Які документи подавати
Залежно від структури власності й особливостей бенефіціарів пакет відрізняється, але зазвичай це:
- структура власності, затверджена директором;
- нотаріально посвідчені копії паспортів фізосіб — кінцевих бенефіціарів;
- якщо серед засновників є іноземна юрособа — виписка про її реєстрацію в іншій країні та документи, що підтверджують володіння нею вказаними фізособами;
- реєстраційна заява.
Чим загрожує прострочення
Законодавець передбачив жорсткі заходи, які застосовуються безпосередньо до керівника підприємства. Розмір штрафу за невнесення або несвоєчасне внесення інформації про кінцевих бенефіціарів — від 17 000 до 51 000 грн (ч. 6 ст. 166-11 КУпАП).
Потрібно оновити дані про бенефіціарів?
Порахуємо структуру власності, підготуємо документи про КБВ і подамо їх реєстратору без ризику штрафу.