Хто зобов’язаний застосовувати РРО чи його програмний аналог ПРРО, а хто може працювати без каси? Розкладаємо по поличках: усе залежить від групи єдиного податку, наявності розрахункових операцій і способу отримання оплати.
З 1 січня 2022 року розмір доходу більше не має значення: РРО/ПРРО обов’язковий для всіх ФОП — платників єдиного податку 2, 3 і 4 груп, які проводять розрахункові операції. Звільнено лише ФОП 1 групи, а також тих, хто не має розрахункових операцій і працює виключно безготівкою на IBAN. Окремі винятки визначені статтями 9 і 10 Закону про РРО.
Коли РРО/ПРРО не потрібен
- ви — ФОП 1 групи єдиного податку;
- ведете незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці);
- не маєте й не плануєте розрахункових операцій;
- працюєте виключно за класичним безготівковим розрахунком — оплати надходять на реквізити IBAN (з каси банку чи терміналу самообслуговування фінустанови).
Коли РРО/ПРРО обов’язковий
- ви — ФОП 2, 3 або 4 групи єдиного податку;
- маєте розрахункові операції: приймаєте оплату готівкою;
- використовуєте еквайринг — оплату карткою через термінал;
- приймаєте оплату карткою через платіжні сервіси (Portmone, LiqPay, Fondy) чи інтернет-банкінг;
- маєте місце розрахунків і видачі товару (наприклад, магазин).
Винятки за статтями 9 і 10 Закону про РРО
Якщо ваша діяльність підпадає під винятки статті 9 Закону про РРО — касу можна не застосовувати. Якщо ж під винятки статті 10 — РРО/ПРРО теж можна не застосовувати, але за обов’язкової умови використання зареєстрованих розрахункової книжки (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО).
Не впевнені, чи потрібен вам РРО?
Проконсультуємо щодо застосування РРО/ПРРО саме у вашій ситуації та допоможемо уникнути штрафів ДПС.